Який термін позовної давності для трудових спорів у 2026?

У 2026 році строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів регулюються Кодексом законів про працю України (КЗпП), з урахуванням суттєвих змін, внесених у 2022 році, та подальших рішень Конституційного Суду України. Ці строки є стислими, а їх пропуск без поважних причин є самостійною підставою для відмови у позові.

Коротка відповідь

Загальний строк для звернення до суду у трудових спорах становить три місяці. Для спорів про звільнення встановлено скорочений строк — один місяць. Щодо стягнення заробітної плати, після рішення Конституційного Суду наприкінці 2025 року, тримісячне обмеження визнано неконституційним, що фактично повертає право на звернення без обмеження строком.

Що каже закон

Порядок обчислення та тривалість строків позовної давності у трудових правовідносинах визначені у статті 233 КЗпП. Залежно від предмета спору, діють такі правила:

1. Спори про звільнення

Працівник має право звернутися до суду в місячний строк. Відлік починається з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. Для домашніх працівників цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ч. 2 ст. 233 КЗпП).

2. Стягнення заробітної плати та виплат при звільненні

Згідно з частиною 2 статті 233 КЗпП, у справах про виплату всіх сум, належних при звільненні (передбачених статтею 116 КЗпП), встановлено тримісячний строк. Він починається з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.

Важливо: Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2025 від 11.12.2025 частину 1 статті 233 КЗпП визнано неконституційною в частині встановлення тримісячного строку для звернення про стягнення заробітної плати. Це означає, що для вимог про виплату зарплати (не пов'язаних із звільненням) обмеження строком у три місяці більше не застосовується, як це було раніше. Також стаття 225 КЗпП прямо зазначає, що звернення до комісії по трудових спорах щодо заробітної плати здійснюється без обмеження будь-яким строком.

3. Загальні трудові спори

Усі інші питання (наприклад, оскарження догани, переведення на іншу роботу, зміна істотних умов праці) розглядаються судом, якщо заява подана у тримісячний строк з дня, коли особа дізналася про порушення (ч. 1 ст. 233 КЗпП).

4. Відповідальність працівника (матеріальна шкода)

Роботодавець має право звернутися до суду для стягнення з працівника матеріальної шкоди протягом одного року з дня виявлення такої шкоди (ч. 3 ст. 233 КЗпП).

Особливості воєнного стану

Під час дії воєнного стану трудові відносини мають певні особливості:

Норми Цивільного кодексу про автоматичне зупинення позовної давності на час війни не застосовуються до трудових спорів (позиція суду у справі 569/12524/24).
Роботодавець може відтермінувати виплату заробітної плати у разі неможливості її вчасної видачі через бойові дії до моменту відновлення діяльності (ч. 4 ст. 10 Закону 2136-IX). Проте це не скасовує обов'язок виплати в майбутньому.

Що робити далі

Якщо строк звернення пропущено, необхідно діяти за таким алгоритмом:

Підготовка заяви про поновлення строку. Разом із позовною заявою необхідно подати клопотання про поновлення пропущеного строку згідно зі статтею 234 КЗпП.
Обґрунтування поважності причин. Суд може поновити строк, якщо причини пропуску є об'єктивно непереборними та підтверджені доказами (наприклад, тривала хвороба, перебування у зоні активних бойових дій, проходження військової служби). Сам факт введення воєнного стану не є автоматичною поважною причиною — потрібно довести, як саме він завадив звернутися до суду (правова позиція у справі 380/17891/24).
Дотримання граничного терміну. Суд може поновити строки за статтею 233 КЗпП, лише якщо з дня отримання копії наказу про звільнення або повідомлення про виплати минуло не більше одного року (стаття 234 КЗпП). Після закінчення річного терміну поновлення строку зазвичай стає неможливим.
Звернення за безоплатною правовою допомогою (БПД). Якщо спір стосується звільнення або стягнення зарплати, можна звернутися до системи БПД для підготовки позову та представництва в суді.

Важливо знати

Письмове повідомлення: Строк у 3 місяці для стягнення виплат при звільненні починає текти лише тоді, коли роботодавець видав письмову довідку з розшифровкою сум. Якщо такої довідки не було, строк може вважатися таким, що не розпочався (висновок у справі 240/8781/25).
Відповідальність за затримку: У разі несвоєчасного розрахунку при звільненні, роботодавець зобов'язаний виплатити середній заробіток за весь час затримки, але не більш як за шість місяців (стаття 117 КЗпП).
Дія закону в часі: До правовідносин, що виникли до 19 липня 2022 року (коли вимоги про зарплату були безстроковими), обмеження у три місяці не застосовуються (справа 380/1341/25).