Скільки днів відпустки я маю за рік за законом?

За загальним правилом, тривалість щорічної основної відпустки для працівників в Україні становить не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік. Однак для певних категорій осіб (неповнолітні, особи з інвалідністю, педагоги тощо) закон встановлює подовжену тривалість відпустки. Також існують додаткові відпустки за особливий характер праці або соціальні відпустки для батьків.

Коротка відповідь

Стандартна тривалість щорічної основної відпустки становить 24 календарних дні за кожен відпрацьований робочий рік. Особи з інвалідністю мають право на 26–30 днів, а працівники віком до 18 років — на 31 день. У період дії воєнного стану роботодавець має право обмежити щорічну основну відпустку 24 днями за поточний рік, а надання інших видів або невикористаних днів відпустки перенести на період після війни.

Що каже закон

Право на відпочинок гарантоване Кодексом законів про працю України (КЗпП) та Законом України «Про відпустки». Розрахунок тривалості ведеться в календарних днях, незалежно від графіку роботи підприємства.

Основна щорічна відпустка

Відповідно до частини 1 статті 75 КЗпП та частини 1 статті 6 Закону «Про відпустки», мінімальна тривалість основної відпустки за відпрацьований робочий рік становить 24 календарних дні. Робочий рік відлічується не з 1 січня, а з дня укладення трудового договору.

Законодавство передбачає збільшену тривалість для таких категорій:

Особи віком до 18 років: їм надається відпустка тривалістю 31 календарний день (частина 2 статті 75 КЗпП).
Особи з інвалідністю I та II груп: мають право на 30 календарних днів відпустки (частина 7 статті 6 Закону «Про відпустки»).
Особи з інвалідністю III групи: мають право на 26 календарних днів відпустки (частина 7 статті 6 Закону «Про відпустки»).

Додаткові та соціальні відпустки

Окрім основної, працівники можуть мати право на щорічні додаткові відпустки:

За роботу зі шкідливими та важкими умовами праці: тривалістю до 35 календарних днів (частина 1 статті 7 Закону «Про відпустки»). Конкретна кількість днів визначається трудовим чи колективним договором на основі атестації робочого місця.
За особливий характер праці: зокрема, працівникам із ненормованим робочим днем може надаватися до 7 календарних днів додатково (пункт 2 частини 1 статті 8 Закону «Про відпустки»).
Соціальна відпустка для батьків: працівники, які мають двох і більше дітей віком до 15 років, дитину з інвалідністю або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, мають право на додаткову відпустку. Якщо підстав декілька, її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів (частина 2 статті 19 Закону «Про відпустки»).

Особливості під час воєнного стану

Згідно із Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», діють певні обмеження:

Обмеження тривалості: Роботодавець за власним рішенням може обмежити тривалість щорічної основної відпустки за поточний робочий рік 24 календарними днями. Якщо законом передбачено більше днів, надання решти днів переноситься на період після завершення воєнного стану (стаття 12 Закону № 2136-IX).
Відмова у наданні: Роботодавець може відмовити у наданні невикористаних днів відпустки за минулі роки (абзац 5 частини 1 статті 12 Закону № 2136-IX).
Святкові дні: У мирний час святкові та неробочі дні не враховуються при розрахунку тривалості відпустки (вона продовжується на ці дні). Однак під час дії воєнного стану ця норма зупинена — святкові дні, що припадають на період відпустки, рахуються як звичайні календарні дні і не подовжують її (частина 2 статті 5 Закону «Про відпустки» не застосовується).

Що робити далі

Перевірити стаж для відпустки. Право на повну тривалість відпустки (24 дні) у перший рік роботи виникає після завершення 6 місяців безперервної роботи (частина 1 статті 79 КЗпП). Якщо працівник хоче піти у відпустку раніше 6 місяців, її тривалість зазвичай розраховується пропорційно до відпрацьованого часу (частина 2 статті 79 КЗпП).
Узгодити графік. Відпустки надаються згідно з графіком, що затверджується роботодавцем за погодженням з профспілкою або уповноваженим представником колективу. Про дату початку відпустки працівник має бути письмово повідомлений не пізніше як за два тижні.
Подати заяву. Якщо відпустка надається поза графіком (наприклад, новоприйнятому працівнику), необхідно подати заяву на ім'я керівника.
Отримати виплати. Відпускні мають бути виплачені до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.

Важливо знати

Перенесення відпустки: У період воєнного стану роботодавець має право відмовити у наданні будь-якого виду відпустки (крім вагітності, пологів та догляду за дитиною), якщо працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури.
Поділ відпустки: Щорічну відпустку можна ділити на частини за проханням працівника та згодою роботодавця, за умови, що основна безперервна частина становитиме не менше 14 календарних днів.
Відпустка без збереження зарплати: Протягом дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку «за власний рахунок» без обмеження строком у 15 днів, проте час такої відпустки може не зараховуватися до стажу, що дає право на наступну щорічну основну відпустку (частина 3 статті 12 Закону № 2136-IX).